Било 2, -ла, с.
1) Стебель растенія (конопли), стержень кукурузы. Торік добрі були кукурузи: на їднім билі по два стрюки було.
2) Часть друлівника (Cм.).
3) Верхнія боковыя перекладины, соединяющія передокъ и задокъ воза. Ум. бильце.
Засмакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Найти по вкусу, распробовать.
Збесі́дувати, -дую, -єш, гл. Сказать.
Кривдиця, -ці, ж. = кривда.
Лелі́яти, -лію, -єш, гл. Лелѣять. Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла.
Мазі́льник, -ка, м. Мазальщикъ.
Сільський, -а, -е. Сельскій. Сільська собака най ся між двірськії не мішає.
Смерек, -ка, м. смерека, -ки, ж. Дерево: европейская пихта, Pinus abies, Abies excelsa. смерек червений. Раст. Larix decidua. Ум. смеречок, смеречка.
Спінь, -ня, м. Острый конецъ веретена какъ обыкновеннаго, такъ и входящаго въ составъ сложныхъ снарядовъ, напр. гонч. круга.
Шкорбати, -баю, -єш, гл. Тянуть, теребить. Буде вже тобі тую цицю шкорбати, — вже ти наїлася.
