Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оскомитися

Оскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набивать себѣ оскомину.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 68.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСКОМИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСКОМИТИСЯ"
Валюшний, -а, -е. Сукновальный.
Жовтобо́кий, -а, -е. Желтобокій.
Міцноси́лий, -а, -е. Сильный, крѣпкій. Вона знала, що у неї не такий міцносилий голос. Левиц. І.
Нажа́рити Cм. нажарювати.
Позаклинати, -наю, -єш, гл. Заклясть (во множествѣ). (Скарби) поклали і позаклинали. Драг. 78.
Поклін, -лону, м. Поклонъ. Десь мій милий чорнобривий через людей поклоняється... А що ж мені по поклону, коли його самого нема. Чуб. V. 202. Поклони бити, класти, покладати, давати, віддати. Оддайте поклони мамі й жінці. АД. II. 80. Также подарокъ при передаваемомъ поклонѣ: А він її поклін дає — коня вороного, вона йому поклін дає — хусточку шовкову. Чуб. V. 324. Ум. поклінчик, покло́ночок.
Ряндавий, -а, -е. Оборванный, рваный, въ лохмотьяхъ. Ряндава кошуля. Вх. Лем.
Судиція, -ції, ж. Судъ. Аж там пани сенатори судицію судять. АД. II. 84.
Труночок, -чка, м. Ум. отъ трунок.
Тупцяння, -ня, с. = тупцювання. Юрба хлопців, їх тупцяння і їх підлесливість. Левиц. Пов. 308.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСКОМИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.