Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

остити

Остити Cм. остивати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТИТИ"
Бодлачча, -ча, с. соб. отъ бодлак. Ой, Василю, сиди у бодлачу. Pauli. II. 188.
Загру́ти, -ру́ю, -єш, гл. Закричать (о воронѣ). Встрѣчается только въ фальсифицированной думѣ, напечатанной Срезневскимъ. Закряче ворон, загрує, зашумує. Запор. Стар. І. 105.
Пирожаччя, -чя, с. соб. Большіе пироги. Конст. у.
Пошарудіти, -джу, -диш, гл. Пошуршать.
Прионадити, -джу, -диш, гл. = принадити. Вх. Зн. 55.
Роблювати, -люю, -єш, гл. Дѣлывать. Господи, що за речі він роблював. Федьк.
Рожатися, -жаюся, -єшся, гл. Раждаться. Ном. № 5575.
Сп'юшок, -шка, м. пт. = дрімух. Вх. Пч. ІІ. 9.
Тринди меж. Припѣвъ. Гол. III. 492.
Учетверте нар. Въ четвертый разъ. А налий ще! — сказав Загнибіда уже вчетверте. Мир. Пов. II. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.