Алма́з, -зу, м. Алмазъ, брилліантъ. Алмазом добрим, дорогим сіяють очі молодії.
Єзуї́т, -та, м. Езуитъ. Болить серце, як згадаєш: старих слав'ян діти впились кров'ю. А хто винен? Ксьондзи, єзуїти.
Жовтозілля, -ля, с. раст. Senecio erucaefolius L.
Зазивни́й, -а́, -е́ Воззывный. зазивни́й лист. Воззваніе. Зазивний лист до української интелліґенції.
Ковбиця, -ці, ж. Печь, переднее отверстіе печи. Шанувавши ковбиці, лавиці, коцюбу, помело, пікну лопату, ступу й перехрестя і вас, яко ґречних. 2) Чурбанъ, на которомъ рубятъ дрова.
Підкужник, -ка, м. Въ снарядѣ для ловли рыбы, наз. перемет (Cм.): тотъ конецъ бивчевки, къ которому привязываютъ поплавокъ.
Попережовкати, -каємо, -єте, гл. Пожелтѣть (во множествѣ). Огірки попережовкали і солити негодящі.
Спокій, -кою, м. Покой, спокойствіе, миръ, тишина. Заніс мене сивий кінь до дівчини на спокій. Святий спокою, добре з тобою.
Уджиґнути, -ну, -неш, гл.
1) Ужалить. Здруок, як уджиґне скотину, то зараз і впаде додолу.
2) Хлеснуть, хватить. Уджиґнув батіжком по спині.
3) Шмыгнуть, удрать. Уджиґнув з хати.
4) = ушкварити. Таке бундячне весілля уджиґне, що ну! Прокашлявся і раз шмаркнувся, і річ таку їм уджиґнув.
Цап'юга, -ги, м. Ув. отъ цап.