Згаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. вга́снути, -ну, -неш, гл. 1) Тухнуть, потухнуть, гаснуть, угаснуть. Цілую нічку свічі не згасали. Свічечка згасне, батенько засне, то й вийду. Очі згасли, і всю душу темрява покрила. Дуже помилиться той, хто думатиме, що в українському народові згасло всяке життя. 2) Исчезать, исчезнуть. У нас на Україні зараз після татар і слід їх згас. Гості хліба не цурались: вже не стало сала. Пирогів стояла миска, но мов не бувала; згас і борщ.
Каламутитися, -мучуся, -тишся, гл.
1) Мутиться (о водѣ).
2) Возмущаться, безпокоиться, тревожиться. Каламутиться нарад, почувши від ного такс.
Капшуковий, -а, -е. Кошельковый.
Нечупайда, -ди, об. = нечупара.
Перетенетити, -не́чу, -тиш, гл. Всього тобі не перетенетити так, — шкода й заходу.
Реготливий, -а, -е. Смѣшливый, хохотливый. Послухавши дівочого реготливого шепотання.
Ринов, -нви, ж. = ринва.
Струпіти, -пію, -єш, гл. Покрываться струпьями.
Тосі, то́ся, меж. для выраженія плесканья въ ладоши (дѣтск.). Давно тобі тосі плескали? Неужели ты себя считаешь взрослымъ?
Шісдесят числ. Шестьдесятъ. Пішли в село гоней за шісдесят од Єрусалима.
