Домови́на, -ни, ж. 1) Гробъ. Ой же казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. 2) Гробница. Стоїть в селі Суботові на горі високій домовина України широка, глибока. Ум. домови́нка. От уже і домовинку принесли новеньку.
Замі́ркуватий, -а, -е. О хлѣбномъ зернѣ: щуплый, мелкій. Але сюю року заміркувате жито: таке дрібне, шо не знаю, шо то копа й видасть. Заміркувата пшениця.
Злизну́ти, -зну́, -не́ш, гл. Исчезнуть. Тьху! злизни, пропади! Лиха искра поле спале й сама злизне.
Передистий, -а, -е. Съ развитой передней частью тѣла. Не корова передиста.
Пересуддя, -дя, с. = пересуд 2. Сам Господь Бог суд судить, ангели пересуддя беруть.
Подочитувати, -тую, -єш, гл. Дочитать (во множествѣ). Я подочитував уже всі твої книги.
Поменити, -ню́, -ниш, гл. Упомянуть, назвать.
Пообіцятися, -цяюся, -єшся, гл. Дать обѣщаніе, обѣщаться.
Приколень, -льня, м.
1) Небольшой колокъ, прикрѣпляющій жердь къ крышѣ.
2) = прикол. Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі.
3) Часть кола, вбитая въ землю.
Чередниченко, -ка, м. Сынъ чередника.
