Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отець

Отець, отця и вітця зват. п. отче. 1) Отецъ. Ном. № 7088. По дівонці отець-мати плаче. Мет. 96. 2) Отецъ, титулъ священника, духовнаго лица. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Когда говорится объ отцѣ или священникѣ, употребляется: пан-отець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТЕЦЬ"
Вавка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
Вилягтися, -жуся, -жешся, гл. Разлечься. Виляглись на долинці у холодку, то вже так нам гарно було, що й не сказати. Харьк.
Відстановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відстановити, -влю, -виш, гл. Удалять, удалить, отстранить. Оце тільки від грудей одлучать, так уже воно від діда й нікуди, — спить із їм укупі, поки друге підросте; тільки невістка одлучить, дід уже більшенького від себе відстановить, а другого бере. Г. Барв. 130.
Досновиґати, -ґа́ю, -єш, гл. Доплестись.
Драпа́к, -ка́, м. см. дряпак.
Затиркота́ти, -чу́, -чеш, гл. = заторохтіти. Як горошок затиркоче. Гол. III. 458.
Клект, -ту, м. = клекіт. Клект злячий з під хмар чути. Ном. № 999.
Люзува́ти, -вую, -єш, гл. Смѣнять. Пішов фрайтер молоденький стойку люзувати. Федьк. III. 164.
Муля́рський, -а, -е. Каменщицкій. Желех.
Понаковувати, -вую, -єш, гл. Наковать (во множествѣ).  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.