Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отишити

Отишити, -шу, -шиш, гл. Усмирить, успокоить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 75.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТИШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТИШИТИ"
Дьогтьови́й, -а́, -е́. = дігтевий. Люде бочки дьогтьові палють. Грин. II. 234.
Задо́вбувати, -бую, -єш, сов. в. задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш, гл. Вдалбливать, вдолбить. Чуб. VII. 403.
Зарази́ха, -хи, ж. = зараза 2. ЗЮЗО. І. 130.
Магистра́т, -ту, м. Городское управленіе гражданское и судебное. К. ЧР. 214.
Мистю́к, -ка, м. = мистець. Він мистюк зайців стріляти. Лебед. у.
Неволити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, насильно заставлять. Неволити нікого не можна. Н. Вол. у.
Плесно, -на, с. Плесна, плюсна, metatarsus. Конст. у. Вх. Зн. 50. Желех. пле́сна. Плесневыя кости. Н. Вол. у.
Повнолиций, -а, -е. = повновидий. Повнолиций як місяць. Ном. 8572.
Попихатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Подталкиваться. 2) Помыкать. Верховодила Мася над матір'ю, та й сестрам доставалось: вони були їй за наймичок, всюди ними попихалась. Св. Л. 115.
Спустіти, -тію, -єш, гл. Опустѣть. Чи світові спустіти через тебе. К. Іов. 39. Спустіло панське подвірє. МВ. (О. 1862. III. 46).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТИШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.