Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охотливий

Охотливий, -а, -е. = охочий. Найбільше було дітвора охотлива слухати мене. О. 1862. V. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХОТЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХОТЛИВИЙ"
Відмовний, -а, -е. 1) Отвѣтный. 2) Отрицательный.
Волоком нар. Таща. Переносно: насильно. Волоком затяг у гості. Конст. у.
Дорі́зуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. дорі́затися, -жуся, -жешся, гл. Дорѣзываться, дорѣзаться.
Красунок, -нка, м. Родъ хлѣбнаго жучка. Кобел. у.
Натрусити Cм. натрушувати.
Неприпинний, -а, -е. 1) Неудержимый, неукротимый. 2) Безпрепятственный.
Погребельне, -ного, с. Пошлина за проѣздъ черезъ плотину.
Пооскоромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Оскоромиться (о многихъ).
Пуль! меж. Призывъ для индюшатъ, цыплятъ, гусятъ. Kolb. I. 65, 66.
Усяк II, нар. = усяково. Давай її лаяти, ганити, усяк її проклинати. Г. Барв. 369.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХОТЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.