Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

охочий

Охочий, -а, -е. 1) Добровольный, желающій, охотный. Хоч гарна як, а все охоча іще гарнішою щоб буть. Котл. Ен. V. 17. Була тут всяка з них охоча пожар щоб швидче розвести. Котл. 2) — до чого. Падкій на что, любитель чего. А ти ж, сусіде, чув од кого, що я охочий до лящів? Гліб. Кобза не дуже був охочий до розмови. Стор. МПр. 116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХОЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОХОЧИЙ"
Безсчастя, -тя, с. и пр. = безщастя.
За́гарь, -рю, м. и за́гарь, -рі, ж. Угаръ отъ горящихъ углей. Вх. Зн. 18.
Зрожай, -жа́ю, м. Урожай. Зрожаю нема, тільки зродила трава шовкова. Мет. 465.
Лелі́яти, -лію, -єш, гл. Лелѣять. Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла. Гол. І. 164.
Погемблювати, -люю, -єш, гл. Построгать рубанкомъ.
Пороспадатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспастися, но во множествѣ. Скелі пороспадалися. Єв. Мт. XXVII. 51.
Пугачевий, -а, -е. Относящійся къ филину.
Тереняк, -ку, м. Настойка на тернѣ. Шейк. Ум. теренячо́к.
Тропок, -пка, м. Тропинка, дорожка, путь. Як підростеш, то терпи усе, що на тропку спіткається. Г. Барв. 358. Нехай твій тропок буде м'якенький, як мошок. Г. Барв. 226.
Черенки, -ків, м. мн. 1) Черенокъ (ножа). Cм. черен. Кинув на дорогу черенки зо складного ножика. Чуб. ТІ. 670. 2) Шрифтъ (типографскій).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОХОЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.