Доде́ржувати, -жую, -єш, сов. в. доде́ржати, -жу, -жиш, гл. 1) Додерживать, додержать, придерживать, придержать. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала з вечора до світа. 2) Соблюдать, соблюсти. Фарісеї і всі жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших. 3) Придерживаться, придержаться. Додержуй корчми! (Иронія). 4) Доде́ржати сло́ва. Сдержать слово. Додержав таки Кирило Тур свого слова, що все хваливсь тою чорною горою. Постіль буде шовкова, додержить ляшок слова. 5) Доде́ржувати ві́рности. Оставаться вѣрнымъ. Додержав їй вірности 24 роки. 6) Доде́ржувати ва́рти. Сторожить, быть на часахъ, держать сторожу. Бенькетує шляхта, краючи в карти, а козаки лейстровики додержують варти.
Ду́дик, -ка, м. Небольшой камешекъ въ глинѣ. Ця глина, то вона нездобна на цеглу, — в ній дудиків багато. нехҐй ду́дика ззість = хай ду́лю ззість.
Жебрани́на, -ни, ж. 1) Нищенствованіе, выпрашиваніе. 2) Милостыня.
З-опалу нар. Сгоряча. 3-опалу і не примітне далебі, чп він буц там, чи ні.
Полуничний, полуни́шний, -а, -е. Клубничный.
Приклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. приклони́ти, -ню́, -ниш, гл. Наклонять, наклонить, склонить. Сам приклонив головоньку на маленьку годиноньку.
Ревливий, -а, -е. 1) Плаксивый. Ревлива дитина.
2) Крикливый, ревущій. Ревлива корова.
Ремсть, -ти, ж. = ремст. Він на мене ремсть має та через те й коня не дав до міста.
Тарсувати, -сую, -єш, гл. Тормошить. Вони давай його тарсувати.
Увік нар. Вовѣки, никогда. Раз добром налите серце ввік не прохолоне.
