Бурса, -си, ж.
1) Низшее духовное училище, бурса.
2) Стадо, куча (животныхъ). Бурса гусей. Від Різдва до Водохрища вовки бурсами бігають, лютують.
3) Толпа, гурьба, группа, партія. Бурса йде якихсь харцизяк. Чимала бурса косарів пішла, — чи не на Дін. Аж он одна бурса ходе по житах, а ото друга — жита оглядають. За панів було як повтікають хлопці од некруцтва у ліс та зберуться у бурсу, то вже ж їх тоді ніхто не візьме.
Гу́зеро, -ра, с. = Гузирь 1.
Запала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Запылать. Земля затрясеться, небо запалає.
Кура 1, -ри, ж.
1) Пыль. Кура встає шляхом. куру підня́ти. Переносно: занести ссору. Чорт батька зна з чого таку куру підняли.
2) Мятель. В сніжну зіму, як нема кури, отара виходить в степ.
Наскитатися, -та́юся, -єшся, гл. Наскитаться. Я ж уже нагорювалась і наскиталась із тобою.
Підмурувати Cм. підмуровувати.
Прираяти, -ра́ю, -єш, гл. = прирадити. Прираяли люде: пойди заміж, — добре тобі буде. Люде прираяли, щоб кого за дитину (взяти).
Розвалити, -ся. Cм. розвалювати, -ся.
Стрікати, -ка́ю, -єш, гл. = стрівати. Козак іде, дівчину стрікає.
Чустрати, -ра́ю, -єш, гл. = чухрати. А вже твою березоньку вирубали люде. — Ой хоч її вирубали, аби не чустрали.
