Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

парубіка

Парубіка, -ки, м. Молодой парень. Був парубіка в тому селі вбогий. Г. Барв. 189. Охрім догадливий був парубіка. Гліб. Ум. парубічка. О. 1861. VIII. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРУБІКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРУБІКА"
Відклепати, -па́ю, -єш, гл. Отбить косу молоткомъ.
Гий меж. = I. Гей 1. Шух. I. 211.
Гребеню́к, -ка́, м. = Гребелюк. Вх. Пч. ІІ. 12.
Жидю́га, -ги́, м. Ув. отъ жид.
Здорове́ць, -вця́, м. Здоровякъ. Левч. 47.
Кле пред. Возлѣ. Жив колись кле Чепелихи відьми.
Огородник, -ка, м. Огородникъ. Чуб. І. 182.
Повимірати, -раємо, -єте, гл. Вымереть, перемереть. Вже повимірали тії люде, мої свідки. Шевч. 594.
Ряденце, -ця, с. Ум. отъ рядно.
Служенька, -ки, ж. 1) Ум. отъ слуга. 2) = службонька. Ой чуємо там доброго пана, що платить добре за служеньку. АД. І. 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАРУБІКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.