Белькотіння, -ня, с. = белькотання.
Гукоті́я, -ті́ї, гукотня́, -ні, ж. = Гуканина. Гуку! меж. = I. Гук.
Дране́нький, -а, -е., Ум. отъ драний.
Пастівник, -ка́, м. = пастівень. Дивлюсь у пастівник, а він коня собі лагодить. Пустив коника до пастівника, а сам пішов у сад виноград. Ум. пастівничо́к.
Піднести, ся. Cм. підносити, -ся.
Плохута, -ти, м. Смирный, тихій человѣкъ. Так плохута, нікому нічого. Ум. плохутка. Еней же був собі плохутка.
Роспалатися, -лаюся, -єшся, гл.
1) Начать сильно пылать. Пожар удвоє розгорівся, роспалався до самої хмари.
2) О человѣкѣ: зардѣться, сильно покраснѣть, разгорѣться.
Струнчити, -чу, -чиш, гл. Давать нагоняй, приструнивать. Батьків, щоб струнчити доволі, а мати, щоб пожалувать одна.
Сцати, сцу, спиш, гл. Сосать. Ласкаве телятко дві матки буде сцати, а злісливе, то й одна не дасть.
Умрець, умерця, м. = мрець. Умерці здвигнулись на родимім полі.
