Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

первітка

Первітка, -ки, ж. 1) = первістка. 2) Первая возлюбленная. Була і в мене дівка первітка, щиро її кохав, та не довелося подружиться; тепер вона заміжжю. Лубен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРВІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРВІТКА"
Берестник, -ка, м. Берестовый лѣсъ, берестовая роща. Аф. Ум. берестничок.
Вереск, -ку, м. Визгъ, крикъ. Левч. 62. Вереск у хаті. Фр. Пр. 146.
Діву́ха, -хи, ж. = Дівуля. Купила Олена сережечки зелені: як уділа у вуха — славна була дівуха.
Дяконі́внин, -на, -не. Принадлежащій дочери діакона.
Кроківка, -ки, ж. Ум. отъ кро́ква.
Напи́тий, -а, -е. 1) Напоенный. Я буду що-дня і наїдена, й напита. Мнж. 7. 2) Пьяный. Ти тверезий, я — напита. Грин. III. 657.
Пилок, -лка́, м. Ум. отъ пил.
Розохотити, -ся. Cм. розохочувати, -ся.
Се мист. с. р. отъ сей.
Товаришка, -ки, ж. Товарка. Мнж. 139.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРВІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.