Безділля I, -ля, с. 1) Бездѣліе, праздность. 2) Лѣнтяй, лѣнтяйка. Доню ж моя, доню, да яке ти ледащо.... да яке ти безділлє! Не смійся ти, ледащо, не смійся ти, безділля. 3) Мелкія пустячныя вещи, пустяки, бездѣлица. Оснівочку пропила, клубки на похмілля, — нехай теє не лежить у скрині безділля. Убрав бабу в усяке безділля. Всяке зілля безділля.
Блювачка, -ки, ж. = блювання.
Кепський, -а, -е. 1) Глупый. Лучче з добрим загубити, як з кепським найти.
2) Плохой, дурной. Грицько забачив, що то кепська справа, мацнув ся ззаду, сукмана дірява. Кепські вісті засмутили і роздратували князя.
Лі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Лѣзть, ползти. Гадюка лізе; муха лізе. Щось лізе вверх по стовбуру. рачки лізти. Ползать на четверенькахъ. Було таке, що рачки ліз. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. 2) Влѣзать; вползать во что-либо. Показує дорогу, а сам в болото лізе. Лізь у воду! 3) Лѣзть, стараться проникнуть, надоѣдать. Живий до Бога лізе. І чого б я ліз туди, куди тобі не треба! Лізе сліпицею. — в вічі. Навязываться, надоѣдать, приставать. Як слюта у очі лізе. Отой мене пече, ріже, що не люблю, — в вічі лізе. 4) Вылѣзать (о глазахъ, волосахъ). Аж очі йому рогом лізуть. Коси лізуть. 5) Вмѣщаться. Рад би очима їсти, та в пельку не лізе.
Ощадок, -дку, м. Остатокъ, остальное. Обрубав скільки, ще ощадок добрий. До ощадну. До тла, окончательно.
Перехов, -ву, м. перехо́ванка, -ки, ж. Прятаніе; укрывательство.
Проверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко прокричать.
Розлуплювати, -люю, -єш, сов. в. розлупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Разламывать, разломить на части что либо хрупкое: посуду, яйцо и пр. Розлупила горщик, миску.
Убілити, -ся. Cм. убіляти, -ся.
Халус, -са, м. Лакомка,
