Зага́тистий, -а, -е. . зага́тиста земля́ Земля, содержащая корни и пр. мѣшающее свободному движенію плуга.
Закордо́нець, -нця, м. Заграничный житель.
Зби́ток, -тка, м. Чаще во мн. ч.: зби́тки. 1) Изобиліе, излишество. Живуть пани у збитках і горя не знають. . Великі збитті усякого добра. 2) — робити. Проказничать. Оті шалихвости паничі зробили мені збитки, взяли коняку та й знатурили. Бо ти тут збитки робиш. 8) на зби́тки. На зло. Це він на збитки отак робить. Я просив його заждати на мене, а він узяв та й на збитки поїхав. На збитки не загину.
З'являтися, -ля́юся, -єшся, сов. в. з'яви́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Являться, явиться. Там, де його ніхто не сподівався, там він з'являвсь. Нова рада, нова рада світу ся з'явила. Перед гетьманом козаки з'явились.
Мощи́рь, -ря, м. = мущирь.
Надиха́ти I, -ха́ю, -єш, сов. в. надихну́ти и надхну́ти, -хну́, -не́ш, гл. 1) Вдыхать, вдохнуть (во что), вдувать, вдунуть. 2) Вдохновлять, вдохновить. (Нас) надихали думкою лихою.
Півшоста числ. Пять съ половиною.
Твердісько нар. = твердісінько.
Тихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Успокаиваться.
Угоноблятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. угон битися, -блюся, -бишся, гл. Удовлетворяться, удовлетвориться, наслаждаться, насладиться. (Козацтво) танцями вгоноблялось.
