Векати, -каю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ: ве. 2) Выражать отвращеніе. 3) Рвать, имѣть рвоту.
Гостюва́тися, -тю́юся, -єшся, гл. Угощаться. Був один пан у гостях і добре там гостювався: їв усякі страви і пив усякі вина.
Квапний, -а, -е. 1) Спѣшный.
2) Охочій до чего.
3) Соблазнительный. Гроши квапні! що кожне на їх квапиться. Чигир. у.
Лівку́тник, -ка, м. = лівак.
Переривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. перервати, -рву, -рвеш.
1) Перерывать, перервать.
2) Прерывать, прервать, прекратить. Молодий вік перервати. Не перерви ж, о вічний Боже, мого життя на половині.
Плоскінний, -а, -е. Сдѣланный изъ плосконі. Дасте на мене шитую сорочку. — Де ж тобі, мила, шитої узяти? Будеш, тя мила, в плоскінній лежати.
Полувавниця, -ці, ж. Кадочка на ножкахъ, имѣющая въ днѣ отверстіе, заткнутое затычкой, — употребляется для бученія нитокъ.
Телепатися, -паюся, -єшся, гл. Тащиться. Та доки ти там будеш телепатися, іди швидче.
Хукати, -каю, -єш, гл. Дуть (ртомъ). Дитина хукає на жижу. Хукає собі у руки. І в рученьки не хукав.
Цмок II, меж. 1) Чмокъ. От так цмок! Поцілуй же ще. Протиус в двері та цмок його. 2) Отъ гл. цмокоті́ти. Така мокра нива, як ідеш, то цмокотить: цмок, цмок.
