Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунтівник

Бунтівник и бунтовник, -ка, м. Бунтовщикъ. К. ЧР. 411. Лихі бунтівники, перевертні щоденні. К. Псал. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТІВНИК"
Авдо́тька, -ки, ж. Видъ рыбы: gobius barbatula. Шейк.
Здійма́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. здійня́тися, -му́ся, -м́ешся, гл. 1) Сниматься, сняться. 2) Подыматься, подняться. Сиві голубочки, здіймітеся вгору. Чуб. V. 998.
Капуш, -ша, м. Насѣк. Melophagus ovinus. Вх. Пч. І. 7.
Коштовитий, -а, -е. Дорогой, цѣнный. Харьк. г. Ой справ же мені, мати... коштовитий цвіток. Чуб. V. 748.
Нагу́ркати, -ка́ю, -єш, нагуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Нагремѣть, настучать, нашумѣть. Прибігла, нагуркала, налепетали, як у корчмі. Левиц. І. 225.
Новак, -ка, м. 1) Новичекъ. К. ПС. 106. 2) Луна въ новолуніе, молодой мѣсяцъ. Подольск. г.
Плавушник, -ка, м. Раст. Hottonia palustris L. ЗЮЗО. І. 125.
Поболювати, -люю, -єш, гл. Побаливать. Палец поболює мє. Вх. Зн. 50.
Прибутній, я́, -є́ Чужесторонній, прибившій. Се прибутній чоловік. Н. Вол. у.
Руга, -ги, ж. Церковная земля, земля, отведенная обществомъ на содержаніе духовенства. Убогий той піп, що не то що — й шматка свого поля немає.... ні руги немає, нічого. Рудч. Ск. II. 207.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНТІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.