Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунтування

Бунтування, -ня, с. Возмущеніе, непокорность, мятежъ. Переказ.... про Мертве Море, що ніби під його водами сидять велетні за бунтування проти Бога. К. Іов. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНТУВАННЯ"
Балберочка, -ки, ж. Ум. отъ балберка.
Жоло́пати, -паю, -єш, гл. Жрать. Коли ти наїсися вже? Од самого ранку все жолопає та й жолопає.
Муля́вка, -ки, ж. = мілька. Вас. 188.
Набуркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Нанести снѣгу. Екатерин. у. Сл. Д. Эварн.
Накерва́витися, -влюся, -вишся, гл. Стать полнокровнымъ. Накервавилася худоба, — треба кров пустити. Вх. Зн. 39.
Поперемивати, -ва́ю, -єш, гл. Перемыть (во множествѣ). Поперемивала миски й ложки. Кіевск. у.
Росторгати Cм. росторгувати.
Споглядати, -да́ю, -єш, сов. в. споглянути, -ну, -неш, гл. Взглядывать, взглянуть. Г. Барв. 208. Ой вийду я на гірку та спогляну на зірку. Н. п. Та на свого цюру споглядає. АД. І. 146. А спогляньте, скільки ззаду козацьких прапорів. К. ЦН. 309.
Хіп! меж. Хвать! Мир. ХРВ. 321. Він підкрався та хіп її за хвіст, та й піймав. Рудч. Ск. II. 10.
Ци! меж. 1) Крикъ на лошадей, когда пастухъ ихъ гонитъ. Шух. І. 211. 2) Призывъ для козъ. Маркев. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНТУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.