Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бунчуковий

Бунчуковий, -а, -е. 1) Относящійся къ бунчуку. 2) — товариш. Почетное званіе, которымъ сначала украинскіе гетманы награждали сыновей генеральной старшини и полковниковъ, а позже, съ половины XVIII в., это званіе стали получать, при выходѣ въ отставку, полковники и чины полковой старшини. б. товариші сопровождали гетмана въ походѣ, находясь під його бунчуком. Иногда сокращенно, безъ существительнаго: Бувають військові, значкові, і сотники, і бунчукові. Котл. Ен. ІІІ. 67.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЧУКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНЧУКОВИЙ"
Багатирька, -ки, ж. Богачка. Моя дівка — багатирька: в буддень ходить в сріблі, в злоті, в свято ходить в оксамиті. Чуб.
Виконавець, -вця, м. Исполнитель. Желех.
Відгортувати, -тую, -єш, гл. = відгортати 1 и 2.
Корчага, -ги, ж. Глиняный сосудъ съ узкимъ горлышкомъ для водки. Вх. Зн. 28.
Оповісточка, -чки, ж. Ум. отъ оповістка.
Патлань, -ня́, м. Длинноволосый человѣкъ.
Повистарювати, -рюємо, -єте, гл. Потерять отъ старости. Діди вже й розум повистарювали. Міусск. окр.
Поскалічувати, -чую, -єш, гл. Искалѣчить (многихъ).
Спочивок, -вку, м. = спочив. Рудч. Чп. 254. Там собі безпечне девятого дня спочивок має. ЗОЮР. І. 37.
Чіпа меж. Прочь, вонъ! (Преимущ. на собаку). Чіпа, чіпа в солому спати. Ном. № 11319.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНЧУКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.