Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пилочок

Пилочок, -чку, м. Ум. отъ пил.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИЛОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИЛОЧОК"
Блимавка, -ки, ж. Блуждающій огонь. Желех.
Дармови́й, -а́, -е́. = Даремний 1.
Дої́сти Cм. Доїдати.
Дя́тлів, -лова, -ве. Принадлежащій дятлу.
Замали́м, замало́м не, нар. Чуть не; безъ малаго. Оце замалом не впала. Ном. № 6639. Замалом не піймав зайця. Черк. у. Замалим не двісті.
Косарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть косцемъ. Ми з Петром косарюємо вдвох. Волч. у.
Повідкручувати, -чую, -єш, гл. Открутить (мног.).
Пороспрягати, -га́ю, -єш, гл. Распречь (во множествѣ). Батько воли пороспрягав. Г. Барв. 381.
Продимити, -ся. Cм. продимляти, -ся.
Штукенція, -ції, штуке́рія, -рії, ж. = штука 4 и 5. Чи чули, яку він штукерію викинув в Острі? Стор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИЛОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.