Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбурити

Підбурити, -ся. Cм. підбурювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБУРИТИ"
Ґа́нджа, -жі, ж. Изъянъ. Кінь з ґанджою. Уман. І. 305.
Доверши́ти Cм. Довіршувати.
Клекавка, -ки, ж. Насѣк. Acridium stridulum. Вх. Пч. І. 5.
Люди́нка, -ки, об. ум. отъ люди́на.
Одностайність, -ности, ж. Единодушіе, солидарность. Нема одностайности, однодушности в громаді. О. 1861. І. 323. К. Гр. 40.
Пальовиско, -ка, с. = паливо. Вх. Зн. 46.
Пошелестіти, -щу, -стиш, гл. Пошумѣть, пошелестѣть.
Росколина, -ни, ж. Разщелина, трещина. Левиц. Пов. 362. Вода в росколини лилася. Котл. Кн III. 37.
Супіскуватий, -а, -е. Супесчаный. Нѣж. у.
Тамбур, -ру, м. Водяное растеніе = куширь? Бодай тоті да й річечки тамбуром заросли. ЗЮЗО. II. 467.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.