Бзичати, -чу, -чиш, гл. = дзичати.
Жалібни́ця, -ці, ж. Сострадательная женщина. І жалібниці, і порадниці образилися, покинули Марусю: нехай же терпить, коли така. Это слово является въ поэзіи обычнымъ эпитетомъ любящей матери или сестры. Братчики роздяглії Кирила Тура, а в Петра аж мороз пійшов по-за шкурою, як побачив він білу його сорочку, що сестра-жалібниця шила й мережила, усю в крові, ще й поприкипала до ран. Та батькові й неньці поклоняйся, та моїм же братікам-порадничкам, та моїм же сестрицям-жалібницям. Матері-жалібниці у його не було. Ум. жалібни́чка. До отця, до неньки покланяйся.... до моїх сестричок-жалібничок.
Обезвічити, -чу, -чиш, гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був... безневинно чоловіка було обезвічить.
Обмивання, -ня, с. Обмываніе, омовеніе. Це обмивання треба зробити по заході сонця.
Обхоплювати, -люю, -єш, сов. в. обхопити, -плю, -пиш, гл. Охватывать, охватить. Обхопила його руками. Небо, наче море, землю обхватило.
Поплодити, -джу́, -диш, гл. Родить (во множествѣ).
Синовець, -вця, м.
1) Сынъ. І батько й матінка його.... пили, гуляли, веселились за щастя синовця свого. Маруся синовця родила.
2) Племянникъ, сынъ брата.
Спечалити, -лю, -лиш, гл. Опечалить. Що ти, сестро, ізробила, нашу матір спечалила?
Сплавня, -ні, ж.
1) — біла. Бѣли.
2) — червона. а) Кровотеченіе при родахъ. б) Менструаціи.
Справедливий, -а, -е. 1) Справедливый. Справедливого чоловіка, то й Бог любить.
2) Настоящій. Справедливий чумак був. Котра дівчина чорнобривая, та чарівниця справедливая. Шукай, мати, шукай, мати, справедливої ворожки.
