Бовкати, -каю, -єш, гл.
1) Звонить отрывисто: ударять (въ колоколъ). Бовкає дзвін у неділю. Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він.
2) Говорить необдуманно. Нехай хоч жінки ледачі посоромляться, а то ще й при йому инший таке пробовкне, щоб їх лиха година бовкала.
Бокувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Сидѣть бокомъ. Де бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько.
2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене.
Гу́мен, -на, м. Игуменъ. Гумен у них був чоловік дуже побожний.
Гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Жабуні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = жабоніти.
Первина, -ни, ж. Случившееся въ первый разъ. Хиба се первина? Се йому не первина. Ум. первинка.
Передавати, -даю́, -єш, сов. в. передати, -дам, -даси, гл.
1) Передавать, передать. Коли сам, каже, не повершу, то синові передам. — ким. Черезъ кого. Треба передати Йваном.
2) Передавать, передать, дать лишнее.
Приїмище, -ща, с. Пріютъ. Которі порубані, которії в полон взяті, ой там же їм прихилище, сира земля приїмище.
Розсіяти, -ся. Cм. розсівати, -ся.
Сластьонниця, -ці, ж. Торгующая сластьонами.
