Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підрити

Підрити Cм. і. підривати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДРИТИ"
Бубарь, -ря, м. = бубарчук. Желех.
Відрікати, -каю, -єш, сов. в. відректи, -речу, -чеш, гл. Отвѣчать, отвѣтить. Так це їй.... каже, а воно одріка. Мнж. 173. Е ні, одріка, се вже не шпачки. Ном. № 13712.
Карбик, -ка, карбичок, -чка, м. Ум. отъ карб.
Маківни́к, -ка, м. Лепешка изъ меду и маку. Ум. маківничок. Тая бубличка їй дає, друга маківничка. МВ. І. 48.
Мориму́ха, -хи, ж. Раст. мухоморъ, Amarita muscarica. Вх. Лем. 436.
Навротин, -на, м. Раст. Sanicula euroраеа. Лв. 101.
Опуша, -ші, ж. Раст. репейникъ, лопухъ. Вх. Лем. 44.
Пасербиня, -ня́ти, с. Дитя отъ перваго брака мужа или жены.
Позвичайнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться вѣжливѣе, улучшиться по своему поведенію. Був розбишака на все село, а в руках подержано його — позвичайнішав, став м'який, хоть в ухо бгай. Конот. у.
Потич нар. Внизъ головою. Яким він мені родич? Хиба що летів через тин потич. Посл. Ліз потич додомочку. Гол. II. 463.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.