Віршовий, -а, -е. Стихотворный.
Докона́тися, -на́юся, -єшся, гл. Убѣдиться, испытать- Я вже цім доконався. Я вже тебе доконався, який то ти.
Загусти́, -гуду́, -де́ш, гл. 1) Загудѣть. Під землею щось загуло страшно. Загула Хортиця з Лугом: «чую, чую!» А загув — аж сумно слухати — неначе бугай у болоті. Мов дзвони, загули кайдани на неофітах. 2) Упасть съ большой высоты (подразумѣвается: съ гуломъ). Так з конем і загув у провалля. Вообще куда нибудь съ силой, съ гуломъ двинуться, броситься, напр. въ сказкѣ: Одну овечку хіп за ніжку та у лантух, — так уся отара і загула туди. Була ложка, помело, та й те з дому загуло. Отсюда: було́, та загуло́, равносильно русскому: было, да сплыло. 3) О голубяхъ: заворковать. Ходить голуб коло хати сивий волохатий, як загуде жалібненько, — на серцю тяженько.
Нама́мрати, -раю, -єш, гл. Нащупать. наманити. Cм. наманювати.
Недомова, -ви, об. Неумѣющій говорить, косноязычный, заика. Не годиться він у сватове затим, що недомова. Куди йому грішному! там така з його недомова.
Обплямити, -млю́, -ми́ш, гл. Запятнать, покрыть пятнами.
Слухм'я́ний, -а, -е. = Слухня́ний. Микола.... роботящий, слухмяний.
Тік I, то́ку, м. Токъ, расчищенное мѣсто для молотьбы. У нас кругом токи, спирти, засіки повні. Добулась, мов сова на току.
Тяр По истинѣ, дѣйствительно. Музику заповість аж до самої Глиниці, або тяр аж до Сачави.
Цапусенько, -ка, м. ласк. отъ цап. Купила бабусенька собі цапусенька.
