Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плакун

Плакун, -на, м. Раст. Lythrum Salicaria L. ЗЮЗО. І. 409.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАКУН"
Безпешно = безпечно КС. 1882. XI. 494. Пішов собі безпешно додому. Рудч. Ск. І. 4.
Брити, брию, -єш, гл. = голити.
Висапати Cм. висапувати.
Гидосний, -а, -е. = гидкий. Левч. 95.
Мі́вний, -а, -е. Рѣчистый, говорливый, многорѣчивый. Кіт лівний, хлоп мівний всюди поживиться. Ном. № 1257.
Паздерник, -ка, м. Октябрь.
Перешугнути, -ну́, -не́ш, гл. Перелетѣть сразу.
Поворушити, -шу́, -шиш, гл. Пошевелить. Як переночує теє жито та хто небудь поворушить його, то там не можна (хати) строїть. Чуб. І. 101.
П'ятірко числ. Пятеро. У старшого нема, дітей, а у меншого ціла метка, аж п'ятірко. Г. Барв. 130.
Сіделка, -ки, ж. Сѣделка. Вас. 160.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.