Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пластати

Пластати, -таю, -єш, гл. 1) Ползти, пробираться ползкомъ, взбираться; идти увязая ногами. Борз. у. Пісок його (силящагося пройти по песку льва) так і засипа; той пластав, пластав та так і пропав. Драг. 303. Пластунами, кажуть, звались за те, що... все вештались по плавнях, і як більше їм приходилось місить грязь, ніж ходить по сухому, сиріч пластать, то й звались пластунами. О. 1862. II. Кух. 61. 2) Подкрадываться. Дивлюсь, аж тхір пласта до курей. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАСТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАСТАТИ"
Вищедрувати, -рую, -єш, гл. Получить за пѣніе щедрівок.
Дотаска́ти, -ся. Cм. дотаскувати, -ся.
Конятина, -ни, ж. Лошадиное мясо. Вийняв ковбасу... німецьку, от що і свининою, і кошатиною, і конятиною начинена. Кв.
Моло́дчати и молодшати, -чаю(-шаю), -єш, гл. Дѣлаться моложе.
Намі́сник, -ка, м. 1) Намѣстникъ. Мет. 199. Шановні гості, славних потентатів намісники і речники достойні (про посли). К. Бай. 23. Команда ж рушила в Смілу, а намісник... у Кам'янку, бо там він жив і була там у його сотня лейстрових козаків. ЗОЮР. І. 282. Братіку-намісничку, сядь собі на кріслечку. Н. п. 2) Приходскій священникъ.
Обрамка, -ки, ж. = облямівка.
Понатомлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Утомиться (о многихъ).
Скорбний, -а, -е. Скорбный. І думу скорбную мою твоїй душі передаю. Шевч.
Цупка, -ки, ж. = поцілунок. Вх. Уг. 274.
Шкопиртка, -ки, ж. Палка, которою шкопиртають. Cм. шкопиртати. КС. 1887. VI. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАСТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.