Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пластун

Пластун, -на, м. 1) Кубанскій козакъ, несущій сторожевую и развѣдочную службу и въ то-же время занимающійся охотой и рыбной ловлей. Поп. 240, 241. О. 1862. I. Кух. Пластуни, 61. 2) = пластовець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАСТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАСТУН"
Бересток, -тка, берестонько, -ка, бересточок, -чка, м. Ум. отъ берест.
Виступка, -ки = покритка. Вх. Зн. 7.
Дуре́па, -пи, ж. Дура, дурища. КС. 1883. ІІ. 389.
Зажа́ти Cм. зажинати.
Ле́глий, -а, -е. Залежалый, затхлый, прѣлый (о мукѣ).
Недосить нар. Недостаточно.
Поросперізувати, -зую, -єш, гл. Распоясать (многихъ).
Продумати, -маю, -єш, гл. Продумать.
Туманочок, -чку, м. Ум. отъ туман.
Хазяйствечко, -ка, с. Уш. отъ хазяйство.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАСТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.