Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плуг

Плуг, -га, м. 1) Плугъ. Чуб. VII. 398. Бодай воли живі були, а плуг поламався. Мет. 6. 2) плуг волів. Количество воловъ, запрягаемое въ плугъ. Купи собі ще дві пари волів, щоб було до плуга. КС. 1882. X. 186. Ум. плужок. Маркев. 49.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 197.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛУГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛУГ"
Безгласний, -а, -е. Безгласный. Був німий я і безгласний. К. Псал. 10.
Зви́читися, -чуся, -чишся, гл. Пріучиться, привыкнуть. Щипне або штовхне стиха... та й сама почервоніє, як жар, — засоромиться. Поки ж тільки не звичилася; а як оговталась, обжилася, то пізнали ми тоді, де воно в світі лихо живе. МВ. (О. 1862. III. 41).
Кізівер, -ра, м. Крутое взгорье, которое можно пахать сверху внизъ, возвращаясь съ плугомъ порожнякомъ. Вас. 205.
Кубрик, -ка, м. Боченокъ. Любеч.
Куцюруб, -ба, м. 1) Изогнутый палець вслѣдствіе уродства. 2) Названіе танца. Після сіх другі стругали «гусаря», «ой ненько», «материнки», «куцюруба». Мкр. Н. 30.
Луплі́ння, -ня, с. Сдираніе, обдираніе (кожи, скорлупы, коры, шелухи и пр.). Шух. І. 177.
Напрасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Нагладить.
Порозлуплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и розлупити, но во множествѣ.
Присолити Cм. присолювати.
Ринок, -нку, м. Рынокъ. Я пшениці не жала, ячменю не в'язала: була на ринку, пила мед-горівку. Чуб. V. 124. Ум. риночок. Мет. 281.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛУГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.