Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюй

Плюй, плю́я, м. Плевокъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮЙ"
Авру́кання, -ня, с. Воркованіе.
Лихта́рик, -ка, м. Ум. отъ лихта́рь.  
Малю́хний, -а, -е. Крошечный, очень маленькій. Левч. 62.
Му́жно нар. Мужественно.
Одноцальний, -а, -е. Въ одинъ дюймъ. одноцальна дошка.
Перинний, -а, -е. Относящійся къ перинѣ.
Поцмокатися, -каюся, -єшся, гл. Поцѣловаться.
Продражнити, -ню, -ниш, гл. Прозвать, дать насмѣшливое прозвище. Подавав прізвища усім сусідам: одного продражнив посмітюхом. Левиц. Пов. 147.
Струпко нар. = їхати. Ѣхать по замерзшей грязи. Волч. у.
Сувій, -во́ю, м. Свернутая штука холста. Мати (легенько їм згадається) самого лляного полотна два сувої дали. ЗОЮР. II. 286. Ум. сувійчик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.