Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюгавий

Плюгавий, -а, -е. Гадкій, скверный, дрянной; презрѣнный. К. ЧР. 424., Ум. плюгавенький. Плюгавенький панок. О. 1862. IX. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮГАВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮГАВИЙ"
Вояцький, -а, -е. Воинскій, солдатскій. Желех.
Гетьманець, -нця, м. Житель гетьманщини.
Жи́тнисько, -ка, с. = житнище. Вх. Зн. 17.
Запорожни́ти Cм. запорожнювати.
Звіно́чки, -ків, м. мн. Раст. Rinanthus minor. Вх. Пч. І. 12.
Кужелити, -лю, -лиш и кужелитися, -люся, -лишся, гл. Клубиться, кружиться. Дивлюсь, коли з-за садка дим кужелить, що й Боже! коли слухаю: бов, бов! Вітер кужелить. Лубен. у. Чад і дим з нори кужелиться. Полт. г.
М'ясни́й и мнясни́й, -а, -е. Мясной.
Обгребти, -ся. Cм. обгрібати, -ся.
Повідживати, -ваємо, -єте, гл. Ожить (во множествѣ).
Усилувати Cм. усиловувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮГАВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.