Багрина, -ни, ж. Болото, богатое родниками мѣсто.
За́тулка, -ки, ж. Заслонка въ печи. Черк. и
І II, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. І, матінко моя! Я бачив в городі такеє, що тілько в казці росказать. І! що тепер із ним зробилось! Де в біса й сила тая ділась. А жіночку свою любив і Господи єдиний! 2) І вже! Выражаетъ печаль, отсутствіе надежды: Эхъ! увы! Йди, доню, гуляти!... — І вже, моя мати, мені не гуляти. . І вже, не справить горбатого могила.
Лисови́нчик, -ка, м. Ум. отъ лисови́н.
Наги́бнутися, -нуся, -нешся, гл. Много претерпѣть. Доле моя... Я ся з тобов не набула, та лишень нагибла.
На́гніт, -ту, м. Натискъ, давленіе.
Нечутно нар. Неслышно.
Первозданний, -а, -е. Только что созданный. Ніби із за диму пливе місяць круглолиций, — і мир первозданний одпочив на лоні ночі.
Перечумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Провести извѣстное время, занимаясь чумачествомъ.
Слухня́ний, слух'я́ний, -а, -е. Послушный. Був добрий, слухняний хлопець. Ум. Слухняне́нький, слух'яне́нький.
