Блощичка, -ки, ж. Ум. отъ блощиця.
Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. До булаті треба голови. 2) = кийок. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Ум. Булавка. Булавочка.
Ґонти́на, -ни, ж. Одна штука кровельнаго теса.
Качан, -на, м.
1) Кочень капусты. І межи капустою доброю буває багацько милих качанів.
2) Кочерыжка капустная.
3) Початокъ кукурузы.
4) мн. Мѣста въ борту лодки, гдѣ помѣщаются весла, когда ими гребуть. Ум. качанчик. Були три синки, мов три качанчики.
Навте́к, навте́ки, навтікача́, навті́ки, нар. Убѣгая, убѣгать. Ми до його, а він зразу від нас на толоку навтек, та й не знайшли. А він навтеки. Він через тин так і перескочив та навтікача. Як кажуть — підібравши клунки, а ну! чим тьху навтіки драть.
Панас, -са, м. Игра въ жмурки. І у панаса грати стала, Енея б тільки уловить.
Пасербик, -ка, м. = пасерб. Ні, він їй не рідний, — пасербик.
Плавиння, -ня, с. Деревья, которыя нанесетъ полая вода.
Поцінно, поцінному, нар. Не дорого, подходяще по цѣнѣ. Як вподобаю та буде поцінно, то треба неодмінне ті колеса купити. Поцінно купив. Купив поцінно.
Худопахолок, -лка, м.
1) Малосильный человѣкъ. Старший здоровий, оттакий! да й то не худопахолки.
2) Бѣднякъ, незнатный, простой человѣкъ. Як можна, що круль свою дочку видав за худопахолка.
