Забри́зкувати, -кую, -єш, сов. в. забри́зкати, -каю, -єш, гл. Забризкав кров'ю.... матір. 2) Запрыскивать, запрыснуть, закроплять, закропить. У малихъ дітей (очі, як болять) мати забризкує покормом. 8) Начинать, начать брызгать. Здається, і хмар нема, а дощик забризкав.
Зморити, -рю́, -риш, гл. Утомить, изнурить. Барабаш, зморений кріпкими трунками од Хмельницького.
Канцелюра, -ри, м. Ув. отъ канцелярист.
Ковбота, -ти, ж. Яма въ болотѣ, рѣкѣ. Cм. ковбаня.
Марноду́мець, -мця, м. Пустодумъ.
Неомильний, -а, -е. Безошибочный.
Попойти, -йду, -йде́ш, гл. Идти долго. Як попойшли ми день та другий, так на третій як повставали, то вже я не ступну на ноги.
Пришолопкуватий, пришолопуватий, -а, -е. = пришелепкуватий.
Салом'як, -ка, м. Нашатырь.
Товкиць! меж. Толкъ!
