Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побляклий

Побляклий, -а, -е. Поблеклый. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЛЯКЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБЛЯКЛИЙ"
Вінчальний Батько, вінчальна матка. Посаженный отецъ, посаженная мать. Хотин. у.
Гетьманування, -ня, с. Гетманство, пребываніе гетманомъ.
Найпа́к нар. = найпаче. Желех.
Підповзати, -за́ю, -єш, сов. в. підповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Подползать, подползти.
Росполохати Cм. росполохувати.
Цвітистий, -а, -е. Съ роскошными цвѣтами. Цвітисте зілля.
Чалий, -а, -е. Изсѣра-коричневый (масть). Тоді дав мені пан коня чалого. Чуб. V. 1065. Запряжу тобі чалу кобилу. Грин. II. 281.
Чапаш, -шу, м. = стежка. Ідіть цим чапашем. Вх. Зн. 79.
Чистобреха и чистобрьоха, -хи, об. Кто вретъ искусно, безъ запинки. Инший і правди так..... не роскаже, як він було збреше: уже чистобрьоха був покійний! О. 1861. V. 67.
Штатульний, -а, -е. Видный, рослый, взрачный. Це не штатульна кобила. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБЛЯКЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.