Жни́ва́, жнив, ж. мн. 1) Жатвенный сборъ. Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, — будуть колись добрі жнива на Вкраїні. 2) Жатвенная пора. В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. 3) Доходное время. Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти.
Закамені́ти, закам'яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣть. А всім безбожникам уста закаменіють. Закаменій ти, мій язику!
Збри́знути, -ну, -неш, гл. Брызнуть, побрызгать. Дощик збризнув тільки раз.
Корода, -ди, ж. Сильно сучковатое дерево.
Ману́ти, -ну, -ниш, гл. Манить, приманивать.
Ме́тка, -ки, ж. Нанизанный рядъ (рыбы, напр.). В'юнів метками продають. Переносно: У старшого нема дітей, а у меншого ціла метка, аж п'ятірко. Завернув старий Кривинський з цілою меткою старих дочок.
Ми́лостинька, -ки, ж. Ум. отъ милостиня.
Помовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговаривать. Утінкою називає, шлюбу брати помовляє.
Попоня, -ні, ж. = дерга. Добре, ненько, у попоні ходити до річки, не змерзнеш так як у спідниці.
Рівнозначний, -а, -е. Однозначащій, равносильный смысломъ.
