Безощадний, -а, -е. Безпощадный. Безо́щадна, вовік ненаситна орда.
Дармої́дство, -ва, с. 1) Дармоѣдство, тунеядство. Пахло ницостю та хижим дармоїдством. 2) соб. Тунеядцы. Усюди повно в його дармоїдства, лежачим хлібом набивають пузо.
Ду́хати, -хаю, -єш, одн. в. духну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дуть на что нибудь, подуть, дунуть. Вітер як духнув. Ходім, каже, товаришу, ще до моря: хто більше води видме. — Ходім. От пішли. От Прало як духне, то чуть риби за хвоста не вхватить — аж до сухого.
Заборя́нин, -на, м. Работникъ, идущій по принужденію на работу для уплаты податей. Cм. забір. Пішли застряне купою на степи.
Мли́во, -ва, с. 1) Зерно, приготовленное для помола. І вітер добрий, так млива нема. Оце змелю мішок, то усього млива. У млин я з мливом раз прийшов. 41. 2) Мука вообще. Нема млива, треба до млина йти. У нас і жмені млива немає. 3) Молотье. Тепер вітер хороший, мливо гарне.
Приймачка, -ки, ж. Пріемышъ женскаго пола.
Прокахикати, -каю, -єш, гл. Прокашлять сухимъ кашлемъ.
Розборсати, -саю, -єш, гл. Распутать. Розборсати верівку, мотузок, коли їм що зав'язано.
Угадувати, -дую, -єш, сов. в. угада́ти, -да́ю, -єш, гл.
1) Угадывать, угадать, отгадывать, отгадать, догадываться, догадаться. Так і циган угадував, що завтра буде хоч дощ, хоч сніг, хоч сояшно. Вгадай мені, мати, сей сон. Божих сил не можна вгадать. Я вгадував, що щось буде. Чи такий же він?... Хиба по собі вгадуєш.
2) Узнавать, узнать. Добри-вечір — кажу — чи вгадали мене? Живо його вгадав і каже: здоров, свату. З) Замѣчать, замѣтить. Довго сиділа я у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались.
Чабанство, -ва, с. Пастушество (при овцахъ).
