Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарубувати

Зару́бувати, -бую, -єш, сов. в. заруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Зарубливать, зарубить, убить рубящимъ орудіемъ. Коня візьмуть і попружечку, тебе зарубають, мою душечку. Чуб. V. 95. 2) Дѣлать, сдѣлать зарубку, насѣчку. 3)язик. О лошади: ранить языкъ травою. Шух. І. 211. 4)себе. Ограждаться, оградиться, защититься. Ой піду я в полонину та в зелену пущу, там я себе зарубаю, нікого не пущу. Шух. І. 203.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 91.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРУБУВАТИ"
Гладунець, -нця, м. = гладишка. Шух. І. 96, 264.
Гуті́ння, -ня, с. Крикъ тетерева, токованье. Шух. I. 238.
Дзиґ! меж. Звукоподражаніе свисту кнута, волчка, тиканью часовъ.
Мали́зна, -ни, ж. Малость.
Отік, отоку, м. Гной (изъ нарыва). Вх. Лем. 445.
Підібгати, -га́ю, -єш, гл. Поджать. Летів крячок на той бочок, ніжки, підобгавши. Мет. 58.
Понагрівати, -ва́ю, -єш, гл. Нагрѣть (во множествѣ).
Сорочий, -а, -е. 1) Сорочій. Ном. № 12743. 2) Раст.: а)чі ягоди. Blitum virgatum. б)ча лапка. Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 139. в)чі лапки. Primula veris. Анн. 272. 3) Сороче, также: сороча лапка. Мѣтка на ухѣ животнаго: разрѣзъ въ видѣ трехъ пальцевъ птичьей лапки. (Залюб.). Мнж. 182.
Стовбоватий, -а, -е. Столбообразный, цилиндрическій. (Шапка) прикривала його стовбовату голову. Мир. Пов. II. 50. Стовбовата шапка. Чуб. VII. 414.
Углиб нар. Въ глубину.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРУБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.