Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибік

Прибік, -бока, м. 1) Боковая пристройка къ зданію, напр. при́боки въ клуні — по обѣимъ ея сторонамъ, для большей вмѣстимости, находятся въ связи съ клунею, но отдѣлены отъ нея стѣнами. Волч. у. 2) Часть сѣней, прилегающая къ хатѣ, отдѣленная отъ остальныхъ сѣней стѣнкой, — здѣсь находится устье варистой печи и входъ въ хату. Вас. 195.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІК"
Ґвинт, -та́, м. Винтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Канев. у. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав. Харьк.
Заруба́ти Cм. зарубувати.
Кривобедрий, -а, -е. 1) = кривоклубий. Желех. 2) О четырехугольникѣ: косоугольный. Напр. о плотѣ: когда плотъ сплавного лѣса, ударившись о что-либо и скосившись, превратится въ косоугольникъ. Черк. у.
Майдала́ти, -ла́ю, -єш, гл. Болтать, махать. Як налетить орляка на зайця та як ударе його крилом, а той, бідненький, перекинеться доголічерева та лапками майдалає, майдалає, та кричить тобі неначе дитина. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Охаб, -ба, м. 1) = охаба 2. Желех. 2) = охаба 3. Вх. Лем. 445.
Свекрушище, -щі, ж. Ув. отъ свекруха. Чуб. V. 718.
Сухостій, -сто́ю, м. Усохшее на корню дерево.
Устяж нар. Цугомъ.
Шпіальтер, -ру, м. Цинкъ. Купив міди та шпіальтеру до дзвону. Черняхов.  
Штем, -му, м. = шталт. Це бабка: а коваленьки, то не на такий штем зроблена. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.