Бездільний II, -а, -е. Несчастный, бездольный. Ой зійду я на гіроньку та гляну по поділлю, що усім людям хороше живеться, тільки я молод бездільний.
Грі́мати и гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Двері гримли серед хати. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. . Три дні грімали самопали. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає.
Закомі́рок, -рку, м. Огороженное мѣсто за амбаромъ. Также вообще всякій закоулокъ. Всі закоморочки, куточки гуже не первий знаю изд. Ум. закомі́рочок.
Коповозиця, -ці, ж. = коповіз. Ночі не досипа, сам і скотина день і ніч тягає, — от як у жнива, або в коповозицю.
Невірненький, -а, -е., Ум. отъ невірний.
Перецінування, -ня, с. Переоцѣнка.
Спітнявіти, -вію, -єш, гл. = спітніти.
Татоньків, -кова, -ве = татків.
Ущудити, -лю, -лиш, гл. Прижать; сжать.
Шурубалки, -ків, м. Куски тѣста, прилипшіе къ рукамъ во время мѣшенія его.
