Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прибір

Прибір, -бору, м. 1) Одежда, нарядъ. Краща дівчина твоя всіх, на їй приборі більше всіх. Чуб. III. 150. 2) Одѣваніе, наряжанье. Хиба мені до прибору? Аби гарної. Ком. Пр. № 823. Косу заплетемо, — які ж тут прибори? Та й до церкви, та й т рушник. О. 1861. XI. Кух. 27. Вообще приготовленія къ чему либо (свадьбѣ, празднику) и необходимыя для этого вещи. Треба ж таки прибраться к весіллю; хоч рушники і єсть готові, так іще дечого треба. — Аби рушники були, а за прибори на весілля не турбуйтесь: наш Возний... на свій кошт таке бундячне весілля уджиґне. Котл. Н. П. 377. 3) Узорная вышивка цвѣтными нитками по лацкану полушубка. Вас. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 406.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБІР"
Беньдюга, -ги, ж. и пр. = бендюга.
Зві́дати, -ся. Cм. звідувати, -ся.
Ківш, ковша, м. 1) Совокъ для насыпки зернового хлѣба, муки и пр. 2) Плата мельнику мукою за помолъ. Ковша брати. 3) Ковшъ, сосудъ съ рукоятью для черпанья и питья жидкостей. Чи чарка то, чи ківш буде, — не глядить переміни: гладко п'ють, як з лука б'ють, до ночної тіни. ЗОЮР. І. 317. випити ківш лиха. Претерпѣть много горя. Не один ківш лиха підсунула йому злая доля, — випив їх бідолашний. Стор. І. 231. Бийте його добре киями, щоб знав почому ківш лиха. Ном. № 4954. Ум. ківшик. Сивушки зараз ковтонули по ківшику і не здрігнули. Котл.
На́мордень, -дня, м. Оплеуха, пощечина.
Прилещатися, -щаюся, -єшся, сов. в. прилести́тися, -щуся, -стишся, гл. Подольщаться, подольститься. От вона до його прилестилась та й питається раз у його: « Чи єсть, каже, на світі такий чоловік, щоб тебе подужав?» ЗОЮР. II. 28.
Принижувати, -жую, -єш, сов. в. прини́жити, -жу, -жиш, принизити, -жу, -зиш, гл. 1) Опускать, опустить ниже, понизить. І принизив Господь небо, окрите димами. К. Псал. 36. 2) Унижать, унизить. Низьке принижує й хвалою. К. Бай. 158. 3) Обижать, обидѣть. Бог очима принижив. (Очі болять). Грин. II. 302. Так Господь принизив: опала сей рік вся скотина. Кіевск. у.
Пробевкати, -каю, -єш, гл. 1) Прозвонить (на колокольнѣ). 2) Пробездѣльничать, прогулять извѣстное время. Лохв. у.
Ранісінько нар. Очень рано. До схід сонця ранісінько. Шевч. 17. Рано-ранісінько схоплюся. МВ. (О. 1862. III. 73).
Туркенин, -на, -не. Принадлежащій турчанкѣ, свойственный ей. Шейк.
Углибшки нар. Глубиною. Річка в чоловіка вглибшки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.