Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приблуда

Приблуда, -ди, об. Бродяга, пришелецъ; приставшее животное. Не знаю, де вони взялись — приблуда князь, була й княгиня. Шевч. 325. Коня мого приблудою будуть називати. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБЛУДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБЛУДА"
Жоно́цький, жоно́чий, -а, -е. = жіночий.
Завиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Завилять. А Прус хвостом не завиляв, як знаєш лис хвостом виляє. Котл. Ен.
Зімлі́ти, -лію, -єш, гл. = зомліти.
Злосопротивний, -а, -е. Враждебный; о вѣтрѣ, волнѣ: противный. Злосопротивна... хвиля вставав, судна козацькі-молодецькі на три масти розбиває. АД. І. 177.
Кендюх, -ха, м. Желудокъ четвероногихъ животныхъ. Сим. 142. Чуб. VII. 443. І виняв (у вола) тельбухи з кишками і пильно кендюх розглядав. Котл. Ен. Ум. кендюшок.
Купцем нар. см. купець.
Нікольство, -ва, с. Недосугъ, отсутствіе свободнаго времени. Сим. 198. За оцим нікольством і отченашу не прочитав.
Попів, -лу, м. = попіл. = Драг. 264.
Стрижень, -жня, м. 1) Самое глубокое мѣсто въ рѣкѣ, въ озерѣ, фарватеръ. Вас. 173, 188. 2) Небольшая рѣчка, струя. Гол. 3) Сердцевина дерева. 4) Стержень въ нарывѣ. Зміев. у.
Ткнути, ткну, ткнеш, гл. 1) Сдѣлать уколъ чѣмъ нибудь острымъ. Шейк. 2) Тронуть. Вже свяченого не ткне удруге. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБЛУДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.