Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приблукати

Приблукати, -ка́ю, -єш, гл. = приблудити. Ходила вона, ходила та й приблукала до попа у слободу. Мнж. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБЛУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИБЛУКАТИ"
Ковзкий, -а, -е. Скользкій. Реміняка плавка, ковзка, до дерева не пристає. Чигир. у.
Післище, -ща, с. Ремень, на которомъ висятъ стремена. Мнж. 189.
Рождений, -а, -е. Прирожденный. Рождена відьма. ХС. VII. 449. Відьми є рождені і вчені. Драг. 68.
Скотарський, -а, -е. Пастушескій, скотоводный.
Сотницький, -а, -е. Сотничій.
Стовбуруватий, -а, -е. Стволистый. Стовбурувата редька.
Стрітенний, -а, -е. куми. Встрѣчные кумовья. Мил. 22.
Упис, -су, м. 1) Вписываніе. 2) Внесеніе въ списокъ, въ запись.
Чабанування, -ня, с. Профессія пастуха овецъ, пребываніе пастухомъ овецъ. Желех.
Шіснадцять, -тьо́х числ. Шестнадцать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИБЛУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.