Бруслина, -ни, ж. 1) Раст. a) Evonymus europaeus. б) Evonymus verrucosus. Сам було виріже нам удлища довгі та гнучкі із бруслини. Cм. бруселина. 2) Вода изъ подъ точила. Cм. бруслини. 3) Окалина, шлакъ.
Випустіти, -тію, -єш, гл.
1) Опустѣть.
2) Совершенно обѣднѣть.
Горо́дчик, -ка, м. Ум. отъ горо́д.
Заладна́ти, -на́ю, -єш, гл. = залагодити. Стріха в його добре попрогнивала і мохом пообростала: треба заладнати.
Зморхтися, -нуся, -нешся, гл. Сморщиться.
Обшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обшити, -шию, -єш, гл.
1) Обшивать, обшить.
2) — кого́. Шить, пошить для кого необходимое бѣлье, одежду. А четверта хусти пере, а п'ята обшиє. Хто мене буде обшивать?
3) Покрывать, покрыть, обшивать, обшить (кузовъ телѣги лубомъ, крышу и пр.). Обшиті вози. Церкву новим ґонтом обшив.
Позасиджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Засидѣться (о многихъ). Не по своїй волі позасиджувалися (дівчата).
Поколисати, -са́ю, -єш, гл. = поколихати. Трошки поколисала, воно й заснуло.
Сороченя, -няти, с. Рубашечка, рубашенка, сорочечка. Шиє маленькеє сороченя. Жиденята, як комашня, обідрані, в чорних сороченятах.
Ткати, тчу, тчеш, гл. Ткать. Вона плахти ткала. Спішку, спішку! побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть і прядуть, мені починок дадуть.
