Бризлелина, -ни, ж. Evonimus verrucosus Scop. Cм. бруслина.
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Гойда! меж. отъ гл. гойдати, выражающее качаніе. Въ колыбельныхъ пѣсняхъ: А-а, гойда! Чужа мати пойда! Ой ну люлі, гойда.
Двійє́, двійя́, с. = Двійло.
Засновиґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Засновать, забѣгать.
Крутілка, -ки, ж. Родъ зимней карусели на льду.
Кручий, -а, -е. Вороновъ. — син — бранное слово. Да вже ж на Україні не одна жінка курку зготувала, тебе, ляха, кручого сина, на ніч чекала.
Палітра, -ри, ж. Палитра.
Прядло, -ла, с. Пряденіе. На прядлі не заробили.
Ураза, -зи, ж.
1) Рана, больное мѣсто. Роскопирсала ті врази, що глибоко крилися в серці.
2) Оскорбленіе, обида. Ум. уразка. За сю уразку я визиваю тебе на чесний поєдинок.
