Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

побуджати

Побуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. побудити, -джу, -диш, гл. Будить, разбудить (многихъ). Уставає Василева мати, усю свою челядь побуджає. Чуб. V. 703. Побудив усіх. Грин. І. 200 Нас побуди... Тоді вона побудила їх. Драг. 305. Побудив своїх братів. Драг. 334.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 206.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБУДЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОБУДЖАТИ"
Витребеньки, -ньок и -ків, мн. Прихоти, баловство, выдумки. Уже ти мені в печінках сидиш з своїми витребеньками. Шевч. 283. Набудували гульбищ, печерь, халабудок і усяких панських витребеньок. Стор. МПр. 66. Ум. витребеньочки. Нема дівчат до роботи, тілько на витребеньочки. Грин. ІІІ. 647.
Капцан, -на́, м. Голякъ, бѣднякъ. Желех.
Кивуха, -хи, ж. Любящая кивать, преимущественно изъ кокетства. Кв. Жел.
Мимикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Выражать, при помощи мимики, пантомимы. Ignotus ізнов даремне мимикує. К. ЦН. 210.
Оприкривий, -а, -е. Противный, опостылый.
Подалі нар. 1) Поодаль. 2) Далѣе.
Пшеничниця, -ці, ж. = пшенишниця.
Спостити, -щу, -стиш, гл. Пропостить. Пятницю спостила. Чуб. V. 524. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Мнж. 161.
Турба, -би, ж. Безпокойство, хлопоты. Та й спать ляже, втомившися турбою такою. Шевч.
Шишкатий, -а, -е. О гребнѣ пѣтуха: густой, широкій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОБУДЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.