Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повага

Повага, -ги, ж. 1) Уваженіе, честь. Ой були ми в пана, була нам повага: пили мед-горілку за Ганнусю жінку. Н. п. Старець старцем, а повагу любить. Ном. 2) Важность, значеніе. Двір перейди тихо, у вічі глянь з повагою. МВ. Шевч. 3) Рѣшимость. Як би він не мав поваги, щоб підпалить і мене не підцькував, то не було б і пожежі. Екатер. у. (Залюб.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВАГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВАГА"
Бобовник, -ка, м. Раст. Menyanthes trifoliata L. ЗЮЗО. І. 128.
Відробок, -бку, м. Отработокъ. За гроші не наймає пан поля, а все на відробок. Литин. у.
Івилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L. ЗЮЗО. І. 141.
Курище, -ща, с. 1) Облако дыму, пыли. Од диму сонце закаптилось, курище к небу донеслось. Котл. Ен. 2) (Съ удареніемъ на первомъ слогѣ). Дымящійся костеръ. Богуславъ.
Повідач, -ча, м. Разсказчикъ. Ном. № 12871.
Позгодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить (многихъ). Діток позгодовували і худоби придбали. Г. Барв. 8.
Ростропша, -ші, ж. = росторопша. Анн. 130.
Хваленик, -ка, м. Тотъ, кого хвалять. Вареники — божі хваленим: всяке хвале, та не всяке варе. Ком. Пр. № 546.
Шатровий, -а́, -е́ Шатерный.
Шкарубіти, -бію, -єш, гл. Покрываться твердой корой сверху, напр.: о землѣ, о кожѣ на рукахъ: корявѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВАГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.