Вигнойка, -ки, ж. Удобреніе (поля).
Висіяти Cм. висівати.
Дорва́ти, -ся. Cм. доривати, -ся.
Звірюва́ння, -ня, с. Звѣрскіе поступки. К. Краш. 17.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ.
Пакелат, -та, м. Родъ головного женскаго убора. Дали ми тя (молоду), дали в той перловой парті, тепер тя найдеме в білім пакелаті.
Пообробляти, -ля́ю, -єш, гл. Обработать, отдѣлать (во множествѣ).
Сторопіти, -пію, -єш, гл. = сторонитися.
Судорга, -ги, ж. Судорога. Хто бреше, того нехай судорга зомкне.
Тюжити, -жу, -жиш, гл.
1) Бить, колотить. Тюжать її молоду що-дня. Як попав же його батько в руки, як почав тюжити! Тюжив, тюжив — поки аж проситись почав.
2) Ругать. А й лаються ж!... Боже мій! Так і тюжать, так і тюжать один одного.
3) Литься, идти (о дождѣ). А на дворі дощ тюжить такий як із відра.