Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали.
Довжни́к, -ка́, м. 1) Должникъ. Довжник весело бере, а смутно віддає. 2) Раст. Euphrasia officinalis.
Доко́рище, -ща, с. Упреки, укоры. От як опізниться прийти, то вже й єсть йому докорище од батька. Як зачнуть: ти до гульні проворний, а до роботи так ні. Та всяко, всяко.
Дріжаки́, -ќів, м. мн. Дрожь. дріжаки́ їсти. Трястись отъ холода. Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. О, та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! дріжаки́ сќачуть у душі. Страшно становится, нападаетъ страхъ. Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен.
Єдинома́терній, -я, -є. Единоутробный. Вони прийшли з Веніамином, його єдиноматернім братом.
Саж, -жа, м. 1) Хлѣвъ, мѣсто, куда затворяютъ животное для откармливанія. К Різдву Максим у саж закинув кабана. А де отті? невже в сажах годує хам собі на сало? 2) Плетеная изъ лозы овальная корзинка, по формѣ напоминающая яйцо; она погружается въ воду и ней въ хранится поймання рыба.
Ситчати, -чаю, -єш, гл. Полнѣть, толстѣть, жирѣть.
Споститися Cм. спощуватися.
Упаскуджувати, -джую, -єш, сов. в. упаскудити, -джу, -диш, гл. Загаживать, загадить, запачкивать, запачкать.
Хапуга, -ги, м. Взяточникъ. Всіх покривав — і хапуг, і злодіїв.
