Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідтинати 2

Повідтинати 2, -на́ю, -єш, гл. Отрубить, отрѣзать (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДТИНАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДТИНАТИ 2"
Гостя́к, -ка́, м. Волъ, трудно откармливаемый и худой. КС. 1898. VII. 46.
Гречу́х, -ха́, м. Насѣк. Anisoplia fruticola. Вх. Пч. I. 5. Cм. Гречкосій 3.
Запанібра́татися, -таюся, -єшся, гл. Вступить въ фамильярныя отношенія.
Згина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зігну́ти, -ну́, -неш, гл. Сгибать, согнуть. Негріте залізо не зігнеш. Ном. № 3887.
Орлий, -а, -е. = орловий. Орле око. Шевч.
Приплатити, -ся. Cм. приплачувати, -ся.
Тисячоголовий, -а, -е. Имѣющій тысячу шовъ. Шейк.
Тютюнниччин, -на, -не. Принадлежащій тютюнничці. Шейк.
Шпарка, -ки, ж. Ум. отъ шпара.
Штельмашня, -ні, ж. = стельмашня. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДТИНАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.